Наш народ не любить воювати, але його “дістали”!

 

Олексій Пивоваренко, психолог-соціонік, і Марта Пивоваренко, координатор психологічної служби Львівського координаційного штабу національного спротиву – про соціотипи Януковича, мітингувальника й опозиціонера, етапи розвитку країни, роль правоохоронців і психологів у час революції.

 

 

Олексій Пивоваренко (фото: Вікторія Савіцька)

 

 

В Україні єврореволюція набуває більших обертів. Люди масово їдуть до Києва та готові завзято й мирно протистояти силовикам. Проте ніхто нині не готовий чітко сказати, чим і коли все може закінчитися. Тож для того, аби передбачити можливі шляхи розвитку революції, “Пошта” спробувала з’ясувати соціотип українського Президента. 

Олексій Пивоваренко, психолог-соціонік, розповів “Пошті”, що Янукович вважатиме себе спаплюженими, якщо відступить. “Він ніколи не відкине фізичної протидії. За природою це людина дипломатична, борець зі злом. І коли сприймає щось як зло, то боротиметься з тим до останнього… Так він сприймає усіх, хто стоїть на Майдані”, – каже Олексій Пивоваренко.

Натомість мітингувальник на Майдані бачить перспективу. “Люди помітили, що все котиться в нікуди, немає просвітку. Тому вийшли на Майдани. Вийшли пасіонарії, що вміють відстоювати і заражати ідеєю інших, які тягнуться до нового і є дуже рішучими. А минула революція дала багато досвіду”, – пояснює він.

Олексій Пивоваренко наголошує, що українці не є войовничою нацією, але їх “дістали”. “Тому настав час кардинально змінювати суспільний устрій. Політичний процес у всьому світі – це маятник від демократії до тоталітаризму. Так коливається і в нас… Але в Україні коливання значно сильніше, бо суспільство неоднорідне. Ющенко –  поступливий, Янукович – ні... – каже Олексій Пивоваренко. –  Тому, за теорією, наступний лідер буде поступливим… Але в суспільстві відбудуться значні зміни. Як наслідок люди стануть більш відкритими”. 

Янукович – безкомпромісний! 

– Скажіть, будь ласка, чому Віктор Янукович поводить себе саме так?

 

Олексій: Будь-яку ситуацію роблять люди, кожен за своїми можливостями. Щодо можливостей Віктора Януковича, який уже другу (!) революцію спровокував у нашій країні, то можна багато зрозуміти з його репліки під час круглого столу з попередніми президентами. “Я стою на дуже твердій позиції”, – сказав він. Це людина безкомпромісна. 

Коли на нього тиснуть – тисне вдвічі сильніше. Саме тому він і став першим серед своїх. Саме так він утримав у парламенті більшість, адже після першого розгону Євромайдану багато хто хотів утікати з Партії регіонів, але ж зробили все, щоби цього не відбулося. Людей втримали погрозами, обіцянками. Янукович із тих людей, що вважають себе неймовірно спаплюженими, якщо відступають. Він ніколи не відкине фізичної протидії. За природою це людина дипломатична. Це борець зі злом. І коли сприймає щось як зло, то боротиметься з тим до останнього… Очевидно, так він зараз сприймає всіх, хто на Майдані… 

До того ж, Віктор Федорович не любить змін, невизначеності. Що найважливіше, у нього є слабинка — він не відчуває внутрішніх можливостей людини, потенціалів розвитку. Та і свої можливості він не вміє оцінювати адекватно. 

 

– Що, на вашу думку, дав цей Президент Україні? Звісно, окрім двох революцій, які, напевно, сильно сконсолідували нас як націю. 

 

Олексій: Янукович почав свою президентську діяльність із того, що пробував знизити ціну на газ, але йому це не вдалося. Це його страшенно розізлило, от він і взявся шантажувати Путіна. Лякав його, що буцімто йде в Євросоюз. Янукович таки йшов до Євросоюзу. Проте згодом його налякав Путін. Мовляв, підеш в Євросоюз — буде спад економіки, відтак тебе не оберуть президентом знову. Звісно, були ще якісь обіцянки від російського президента…А Янукович ласий заробити. Він подарував Україні шлях до Євросоюзу, адже він таки зробив значний поступ у цій справі.  

 

– В Україні вже відбувся пік революції?

 

Олексій: Ні, звісно. Він ще настане. Раніше було “тертя” між сильними світу цього, олігархами та бізнесменами, а тепер – між народом і владою. Народ не хоче тих партійних діячів при владі. Люди хочуть кардинальної зміни влади. Янукович казав, що Україна йде до Євросоюзу, аби натиснути на Путіна. І ще на самому початку шляху наближені до Президента щиро заявляли, що вони торгуються. І це нормально… 

Коли ж його маніпуляція з Путіним не вдалась, він мусив якось пояснити все Євросоюзу. От і придумав якісь там сотні мільйонів, які необхідні українській економіці для підписання асоціації. Це була відмазка, вигадана нашвидкуруч. Янукович дуже хитрий, але в цьому випадку перехитрив самого себе. А все тому, що він дуже недалекоглядний. 

 

– Що робити далі? Хтось гроші забирає з банків, хтось шукає роботу

за кордоном…                                                                                                                      

 

Олексій: Частина людей – за асоціацію з Євросоюзом, частина – за Митний союз. 

Ті, що за Митний союз, мало розуміються в політиці. Вони старі. Більшість із них ніколи не була в Європі. Вони не відстоюватимуть фізично своїх поглядів. Тому ті люди, що зараз на Євромайдані (а це ті, що за євроінтеграцію), фізично потужніші, і Європа їм допомагає. Були ж можливості силового розгону кілька днів тому, але приїхали посли Євросоюзу, американські посадовці пригрозили Януковичу, а в нього там усі гроші.

Янукович підкоряється лише силі, а сила – за Майданом. Там люди, які відчувають, що за ними правда і відступати нема куди, бо вони втратять усе. Марта: Процес пішов, і тим, що вже в революції, страшніше відходити назад, адже вони розуміють, що якщо відступлять – їх посадять, привід знайдуть. Навіть зі Львова людей вивозять.

Повалили не Леніна, а ідеологію!

– Чому повалили пам’ятник Леніну?..

 

Олексій: Скинули стару ідеологію. Це важливий символ для Євросоюзу, символ того, що ми вже покінчили з комунізмом і рухаємося новим шляхом. Ми показали свою силу, показали, що комунізму вже не буде, що ми на все готові. З першого разу не вийшло, то вийде з другого. Перший Майдан розігнали, але з другим не буде такого. 

Марта: Важлива риса українського менталітету – послідовність. Ми зараз закінчуємо те, що розпочали давно. Але наш народ терплячий, Голодомори терпіли… Влада думала, що й далі терпітимемо. Схоже, Януковичу порадили розігнати Майдан росіяни. Не просто порадили, майже наполягли. Він звик так поводитись у своєму середовищі. Але вся Україна, то не Донецьк! Там же купа переселенців із Росії. Людей виморили голодом, а в їх домівки заселили росіян. 

– Які відмінності між українцями та росіянами?

Олексій: У росіян начальник завжди має рацію, а в нас, індивідуалістів, начальник не є таким авторитетом. У нас кожен сам за себе (таке хуторянське бачення). 

У Москві люди більш активні, але якщо назріває протест – його швидко придушують. А українці не такі за характером. Вони не дозволять себе розігнати, і кінець. Але вони й не провокують братися за зброю, що на руку нам, адже це не дозволить Януковичу ввести військовий стан.

Якби Тимошенко була на волі, крові було би більше

– Якби Юлія Тимошенко нині була на політичній арені, як би розвивалися події?

 

Олексій: Проблем було би значно більше. Вона людина войовнича, тому і крові було би значно більше. Вона не може інакше: на будь-яку дію у неї подвійна протидія. Але вона у в’язниці…  

 

– Порівняйте, будь ласка, Помаранчеву і Єврореволюцію. 

 

Олексій: Ця революція більш масова. Помаранчева революція була партійною, ця  – безпартійна, а безпартійних у нас більше. Партійні люди – люди старої закваски, вони ділять людей на “своїх” і “чужих”. А більшість українців не цікавиться партійними справами. Вони цікавляться сімейними, їм важливо, щоби дітей не били, щоби їм було добре, щоб усе було мирно. От вони й повстали.

 

Марта: Зараз велика кількість людей ставиться до революції як до нормального волевиявлення людей. Люди займаються своїми справами і ходять на Майдани... Ця революція органічна… Минула, Помаранчева революція, паралізувала дуже багато процесів. Не могли люди ходити на роботу, були масові страйки. 

 

– До Києва поїхало багато львів’ян. Хто ми є для киян?

 

Олексій: П’ємонтом. Ми – постачальники духу та ідеї! 

 

– Як історія оцінить те, що відбувається зараз у країні?

 

Олексій: Позитивно. Таки ймовірно, що колись історики напишуть, що Російська імперія почала розвалюватись на Євромайдані в Києві. Сподіваюся, наші сусіди вчитимуться на цьому. 

 

Революцію творять ті, що бачать перспективу/

– Який він, учасник Євромайдану? 

 

Олексій: Державник. Уміє бачити перспективу. Люди помітили, що все котиться в нікуди, що немає просвітку. Тому вийшли на Майдани. Вийшли пасіонарії, які вміють відстоювати і заражати ідеєю інших, які тягнуться до нового і є дуже рішучими. А минула революція дала багато досвіду.

 

Марта Пивоваренко (фото: Вікторія Савіцька)

Марта: Будь-яка революція має певну послідовність дій. І певні речі повинні бути підстрахованими. Попередня революція навчила як діяти. Якби її не було, то сучасна революція не була б так добре організованою. У 2004 році революція була підготовленою. У той час я була членом партії “Пора”, нас готували грузинські тренери, які зараз викладають в Інституті революції у Грузії. Вони розповідали, що таке революція, як досягти своїх цілей мирно.

 

– А який опозиціонер?

 

Олексій: Партійні лідери мислять шаблонно. Ті, що на Майдані, – не за партію. Вони – за зміни. І вони можуть досягнути тих змін без опозиції. Але наразі вони супутники. 

 

– Українці – не войовничий народ, але менше ніж за десять років ми спромоглися на дві революції. Чому?

Олексій: Наш народ не любить воювати, але його “дістали”. Настав час кардинально змінювати суспільний устрій. Політичний процес у всьому світі — це маятник від демократії до тоталітаризму. Так коливається і в нас… Але в нас коливання набагато сильніше, бо суспільство неоднорідне. Ющенко –  поступливий, Янукович – ні... І тепер знову, за теорією, буде хтось поступливий… Проте в суспільстві відбудуться значні зміни. Люди стануть більш відкритими.

У штабі бракує психологів

 – Марто, ви працюєте у Львівському координаційному штабі народного спротиву. Звідти людей відправляють до Києва. Кого найбільше бракує у штабі?

 

Марта: Найбільше бракує психологів. Їх завжди не вистачає на революції. Потрібні люди, які можуть і вміють пояснити, налаштувати, заспокоїти. 

 

Олексій: Людина, яка їде на революцію, повинна бачити перспективу. Не просто “рвати і метати”... 

 

Марта: Не сліпо йти кудись, а знати куди, чому і за чим. Тоді поведінка буде послідовною, раціональною, більш логічною, ніж емоційною. 

 

– Психолог нині дуже популяна професія. Дивно, що їх не вистачає.

 

Олексій: Тому що вроджених психологів дуже мало. Освіта тут ні до чого. Йдеться про людей, готових надавати психологічну підготовку. 

Про етапи розвитку 

– У соцмережах зазначають: історики напишуть, що на Євромайдані почався розпад Росії і становлення України… 

 

Олексій: Кожна держава і наше суспільство проходить етапи розвитку.

 

Марта: Перший етап – революційний. Спочатку революція відбувається в головах, тобто змінюється ставлення до тих чи інших речей.

 

Олексій: Це 90-ті роки. Потім люди поступово переходять до революцій, фізичних дій (коли потрібно щось змінити, зламати, перемогти і т.д.). Друга квадра – побудова системи, державних органів. Цей етап в Україні вже пройшов. Третій етап – заробляння грошей. Він розпочався з наших президентів, усі вони з бізнесової групи, здатні продати все. Вони найбільше говорять про економіку. 

 

Марта: У розвинутих країнах кожна клумба комусь належить. Є власник, який дорожить, дбає про  її нормальний вигляд і стан. 

 

Олексій: Усі українські президенти й лідери опозиції – з групи вроджених бізнесменів. Таких людей багато і в США. Але нині приходить час, коли треба не лише розвивати економіку, але й реалізовувати особисті людські потреби, зокрема свободу вибору, розвиток дітей. Це не лише в Україні, а й у всьому західному світі. 

 

Марта: Натомість у східному світі – перші квадри. Китайці – у другій квадрі. Проте варто розуміти, що так званої середньої людини немає. Тому психологи займаються тим, аби визначити, на що людина здатна, що від неї можна забрати, а що їй треба дати. 

Правоохоронці на революції і розгублений Азаров

– Те, що представники правоохоронних органів не переходять на бік людей, ускладнює ситуацію і сіє між людьми страх. Чому?

 

Марта: Тому що роботу в органах обирають тактики, а не стратеги. Вони недалекоглядні. Звикли, що їм дають завдання, і вони виконують їх.

 

Олексій: Не тільки. Вони люблять служити. 

 

Марта: Не просто люблять, а фізіологічно потребують цього. Чому кажуть, що міліціонери, які йдуть зі служби, швидко помирають? Бо не мають кому служити.

 

 – Але львівські силовики, певно, не змогли би піти проти людей? 

 

Олексій: Львову притаманні проєвропейські погляди, тому ми були і є П’ємонтом. Тому в нас революція – природний наслідок цього віяння. У нас більше любові до свободи, дух волі витає у повітрі. Люди, які приїжджають сюди з інших областей, це розуміють і відчувають…

 

– Тобто львів’янин має особливий тип?

 

Олексій: Так, типовий львів’янин може викликати в людей необхідні для праці та боротьби емоції, глибоко розуміти людську душу, заряджати своїм настроєм оточуючих й інше. До прикладу, таким є Василь Куйбіда.

 

– На вашу думку, єврореволюція переможе?

 

Олексій: Революція переможе, якщо війська будуть за протестувальників. Зараз так є.

– Ви стверджуєте, що міліція з людьми. А хто ж бив студентів?

 

Олексій: Правоохоронці з людьми, а “Беркут” залякали. Їх прізвища знають, до їх родичів приходили з мітингом. Почалася громадянська війна з очистки від бандитів. Команда Януковича “видалила” з органів тих, що мають чисту моральність. Тих, що не підходили і не підкорялись, звільняли, а тепер буде навпаки. Кожен показав себе. 

 

Марта: Добре, що всі показали своє обличчя. У соцмережах усі висміюють Миколу Азарова. Його виступи дивні, голос невпевнений... 

 

Олексій: На нього останні події дуже вплинули. Він розгублений. На нього тиснуть діти, засуджують, не розуміють.

Розмовляли Вікторія Савіцька та Наталія Пиртик

 

 

 

 

Віктор Янукович

 

Його соціонічний тип – “Драйзер”, підтипи – “Жуков” і “Наполеон”. 

Йому як представнику соціотипу “Драйзер” властиві такі риси характеру: послідовність, практичність і діловитість, наполегливість, реалізм і максималізм, прискіпливість і впертість. Він живе за девізом “Робота – це багатство”.

 

 

фото: vidomosti-ua.com

Завдяки своїм вродженим задаткам і здібностям

 

“Драйзер” добре вміє:

 

– сподобатися та задобрити потрібну йому людину;
– відразу побачити моральність людини, справжнє ставлення до себе;
– відстояти свої матеріальні інтереси;
– відчувати вольовий потенціал оточуючих;
– примушувати, підганяти і підкорювати собі інших;
– організовувати господарство та керувати людьми;
– ефективно заробляти і заощаджувати;
– завжди знаходити користь для себе в проекті, до якого залучений;
– моральним тиском і підкреслено хорошим ставленням вирішувати свої справи;
– вигідно перепродавати і купувати нерухомість.

Завдяки підтипу “Наполеон”

 

Добре вміє:

– бути гнучким у стосунках, дипломатичним;
– покладатися більше на серце, а не розум, тому буває емоційно нестриманим – карає винуватця;
– конкурувати, працювати з колишніми конкурентами та ворогами;
– діяти відповідно до обставин: або дипломатично, або жорстко та вимогливо. 

 

Прагне:

– визначеності та стабільності в житті;
– мати державні звання та відзнаки, бо без них себе недооцінює;
– отримувати вигоду з будь-якої справи;
– заощаджувати якомога більше;
– стати якнайбільш заможним і впливовим, щоб захиститися від можливих проблем у майбутньому;
– боротися зі злом;
– економічної свободи регіонів;
– затято та вперто боротися з тими, кого вважає недоброзичливцями та ворогами.

 

Дуже любить:

– екстрим і змагання;
– працювати на видимий результат;
– робити пожертви бідним і знедоленим;
– економити навіть у дрібницях;
– критикувати в приватній розмові аморальні та некомпетентні вчинки знайомих;
– працювати тривало, але некваплячись, у своєму налагодженому ритмі.

 

Дуже не любить:

– ситуацій невизначеності та очікування при змінах у своєму житті;
– коли випадок різко змінює його плани;
– обговорювати свої і чужі здібності та можливості;
– розмов про тенденції розвитку, перспективи та прогнози, пошуку суті подій і явищ;
– гри без правил, тому й погодився на перевибори. 

 

Демонструє:

– розсудливість, поважність,  серйозність, раціональність;
– впевненість у собі;
– зневагу до опонентів і власну компетентність, обізнаність у ділових питаннях;
– гуманне ставлення до людей, бажання забезпечувати їх добробут;
– демократичні цінності та відкритість.

 

Цінує: професійний підхід, гроші, фінансовий вплив, послідовність, планомірне просування, систематичність у роботі.

 

Симпатизує:

– передбачливим і діловим людям, які вміють підняти настрій, розвеселити;
– фінансово незалежним і підприємливим, які підкажуть йому нові методи заробітку.

 

Потребує:

– підказок щодо технології виконання його роботи;
– прогнозів стосовного того, що його чекає у майбутньому;
– докладного та детального пояснення доцільності певних дій;
– порад щодо того, як ефективніше втілити будь-який його задум;
– впевненості у відносинах і фінансах.

 

Активізується: 

– у ситуації силового протистояння;
– коли з’являється нагода заробити більше;
– при значному підвищенні відповідальності й обов’язків.

 

Від підлеглих вимагає:

– знання справи та беззастережного виконання його вказівок;
– уміння заробляти й ділитися за принципом “ти – мені, я – тобі”. 

 

Йому притаманні:

– висока фізична працездатність;
– стимулювання тих, що йому потрібні морально та матеріально;
– здатність помічати насамперед моральні недоліки, а не здобутки;
– нетерплячість і гарячкуватість;
– наполегливість, вимогливість до себе й інших;
– насторожене, недовірливе ставлення до нової людини;
– емоційний та фізичний тиск на оточуючих;
– обережні та поступові дії, але в емоційному пориві він проявляє імпульсивність;
– вияв благодійності та щедрості до бідних і знедолених;
– позиція платити за реально видимий результат, а не віртуальний;
– залишення останнього слова за собою.

 

фото: viche.lutsk.ua

Типовий мітингувальник

 

Його соціонічний тип — “Гамлет”, наставник. Йому як представнику соціотипу “Гамлет” властиві такі риси характеру: передбачливий і далекоглядний провидець усіляких небезпек, схильний до сумнівів і коливань, інколи занадто драматизує події, за натурою фаталіст. Бентежна та неспокійна душа, аристократ духу. До всього ставиться серйозно та відповідально. 

 

Уміє:

– викликати в людей необхідні для праці та боротьби емоції;
– глибоко розуміти людську душу;
– заряджати своїм настроєм оточуючих;
– продукувати величезну кількість ідей;
– бути дуже коректним, уважним і ввічливим, а при потребі – жорстким і безкомпромісним;
– переконливо грати чужі ролі, особливо трагічні чи трагікомічні;
– у своїх ділових контактах враховувати особисті симпатії і антипатії;
– довго пам’ятати переживання та емоції.

 

Прагне:

– бути діловою людиною;
– тримати ситуацію під контролем.

 

Потребує:

– уваги оточуючих, емоційної розрядки та моральної підтримки.

 

Дуже любить: 

– радити і наставляти;
– дисципліну та порядок довкола себе;
– служити високій ідеї, справі та людям;
– поважне ставлення до себе;
– коли привселюдно визнають його авторитет;
– морально й емоційно впливати.

 

Дуже не любить: 

– нецілеспрямованих і космополітів;
– дріб’язкової роботи.

 

Поважає:

– авторитетних людей;
– сильних духом, які борються до кінця за принципом “Або зі щитом, або на щиті”.  

 

Йому притаманні:

– запальність і нетерплячість;
– енергійність та ініціативність;
– готовність на будь-які жертви заради своєї мети;
– емоційність переживань, постійні сумніви;
– міцність духу та дотримання принципів аналітичного розуму й розсудливості;
– вимогливість до підлеглих, віддана любов до близьких;
– не стояти осторонь боротьби.

 

Активізується:

– перед небезпекою;
– у момент творчого натхнення, з якого його годі вирвати;
– у ролі керівника серед відданих зібраних, ділових, відповідальних людей, які чітко виконують взяті на себе зобов’язання.


Джерело статті: http://www.lvivpost.net/lvivnews/n/23480