Зацікавитися соціонікою мене змусили обставини. На роботі прямий керівник – «конфліктер», зараз вже, колишня дружина – «ревізор». Ці люди повсякчас мене намагались змінити, день і ніч тлумачили, що я – «не такий, як треба». Настійно хотілося докопатися до істини, чому це так і чому не можуть дійти до розуміння високорозвинуті люди.
Перша книжка з соціоніки потрапила мені до рук 1993 року. Перечитував її багато разів, довідався, що, у кожного соціотипу – своя правда. Однак книжка була невелика, тому інформація подавалась недостатньо глибоко – і я відклав це питання на доопрацьовку. Але згодом натрапив на дуже докладні статті із журналу «Наука і жизнь». Після цього почалось дослідження характерів, спершу близьких, згодом усіх хто мене оточував.
Саме величезна кількість людей, які відповідали на прості, тоді ще не досконалі тестові запитання, дала розуміння, що всі люди значно різняться між собою. Я почав грунтовну роботу у напрямку розвитку ції перспективної науки - соціоніки, яка дозволяє не тільки прогнозувати поведінку людей, але і розуміти чому вони вчиняють так, а не інакше. Тобто, глибоко розуміти мотиви поведінки людей.
На сьогодні психолог-соціонік, президент Соціонічної академії Олексія Пивоваренко. Розробник тестів і методик дослідження соціонічних типів. Викладач дисципліни "Технологія кадрової роботи" у Львівському інституті менеджменту. Автор численних статей на соціально-політичні, економічні, профорієнтаційні теми. Проводжу лекції та індивідуальні консультації.
Вперше з Олексієм Андрійовичом познайомилась рік тому. Була запланована ділова зустріч з Мартою Пивоваренко, директором з розвитку бізнесу і стратегії маркетингу Медіа групи "Каталонія". Однак вона захворіла. А так як я була вже напівдорозі до Львова, зустрівся зі мною її батько, Олексій Андрійович Пивоваренко.
ВідповістиВидалитиНе встигла я й випити сік, як Олексій Андрійович розказав про мене все, навіть те, що я сама в собі намагалася приховати. Про мій характер, про всі мої сильні та слабкі сторони, про те, до чого прагну і що найбільше не люблю...
Перша моя думка - "Певно перед зустріччю про мене навели досьє, адже в інтернеті є маса інформації". Та я помилялась.
Людина, що сиділа передімною, була найвідомішим соціоніком в Україні і, фактично, єдиною, яка може визначити соціотип будь кого за перші п'ять хвилин розмови, навіть по фотокартці. Насьогодні Олексій Андрійович допоміг масі людей з України та закордону розібратися в собі, вирішити конфлікти в родинах, в колективах та інших стосунках.
На моє запитання "Чому?", я почула: - "Мені подобається, коли люди приходять до мене з горою проблем, смутні, а після розмови зі мною виходять ніби з крилами за спиною", посміхається Олексій Андрійович :)
З повагою, Лариса Середюк.
Мій коментар-може бути лише в формі подяки!
ВідповістиВидалитиЛюди-і те що від них чекати для мене був "темний ліс" в котрому час від часу я спотикався!
Вже 8 років як я не конфліктую з людьми-приймаючи їх такими як вони є!
За цей час до мене зверталось багато людей за порадами в сфері відносин-висновок Олексій Андрійович -дав мені "вудку" котрою я наловив багато риби:гармонії і взаєморозуміння!
ДУЖЕ ДЯКУЮ!
Дивна суміш-як можна бути одночасно і строгим і доброзичливим!)))і це все заливаєтся неймовірний професіоналізмом!
Такий він для мене був і завжди буде!Дякую мій вчителю за науку!
п.с Окреме Дякую за дочок котрі теж є моїми вчителями і хорошими друзями))))))
Канюга Павло -Ваш вірний учень і послідовник у великий справі
Дякую!