четвер, 10 грудня 2015 р.

Наш народ не любить воювати, але його “дістали”!

 

Олексій Пивоваренко, психолог-соціонік, і Марта Пивоваренко, координатор психологічної служби Львівського координаційного штабу національного спротиву – про соціотипи Януковича, мітингувальника й опозиціонера, етапи розвитку країни, роль правоохоронців і психологів у час революції.

 
 
Олексій Пивоваренко (фото: Вікторія Савіцька)
 
 
В Україні єврореволюція набуває більших обертів. Люди масово їдуть до Києва та готові завзято й мирно протистояти силовикам. Проте ніхто нині не готовий чітко сказати, чим і коли все може закінчитися. Тож для того, аби передбачити можливі шляхи розвитку революції, “Пошта” спробувала з’ясувати соціотип українського Президента. 
Олексій Пивоваренко, психолог-соціонік, розповів “Пошті”, що Янукович вважатиме себе спаплюженими, якщо відступить. “Він ніколи не відкине фізичної протидії. За природою це людина дипломатична, борець зі злом. І коли сприймає щось як зло, то боротиметься з тим до останнього… Так він сприймає усіх, хто стоїть на Майдані”, – каже Олексій Пивоваренко.
Натомість мітингувальник на Майдані бачить перспективу. “Люди помітили, що все котиться в нікуди, немає просвітку. Тому вийшли на Майдани. Вийшли пасіонарії, що вміють відстоювати і заражати ідеєю інших, які тягнуться до нового і є дуже рішучими. А минула революція дала багато досвіду”, – пояснює він.
Олексій Пивоваренко наголошує, що українці не є войовничою нацією, але їх “дістали”. “Тому настав час кардинально змінювати суспільний устрій. Політичний процес у всьому світі – це маятник від демократії до тоталітаризму. Так коливається і в нас… Але в Україні коливання значно сильніше, бо суспільство неоднорідне. Ющенко –  поступливий, Янукович – ні... – каже Олексій Пивоваренко. –  Тому, за теорією, наступний лідер буде поступливим… Але в суспільстві відбудуться значні зміни. Як наслідок люди стануть більш відкритими”. 

Янукович – безкомпромісний! 

– Скажіть, будь ласка, чому Віктор Янукович поводить себе саме так?
 
Олексій: Будь-яку ситуацію роблять люди, кожен за своїми можливостями. Щодо можливостей Віктора Януковича, який уже другу (!) революцію спровокував у нашій країні, то можна багато зрозуміти з його репліки під час круглого столу з попередніми президентами. “Я стою на дуже твердій позиції”, – сказав він. Це людина безкомпромісна. 
Коли на нього тиснуть – тисне вдвічі сильніше. Саме тому він і став першим серед своїх. Саме так він утримав у парламенті більшість, адже після першого розгону Євромайдану багато хто хотів утікати з Партії регіонів, але ж зробили все, щоби цього не відбулося. Людей втримали погрозами, обіцянками. Янукович із тих людей, що вважають себе неймовірно спаплюженими, якщо відступають. Він ніколи не відкине фізичної протидії. За природою це людина дипломатична. Це борець зі злом. І коли сприймає щось як зло, то боротиметься з тим до останнього… Очевидно, так він зараз сприймає всіх, хто на Майдані… 
До того ж, Віктор Федорович не любить змін, невизначеності. Що найважливіше, у нього є слабинка — він не відчуває внутрішніх можливостей людини, потенціалів розвитку. Та і свої можливості він не вміє оцінювати адекватно. 
 
– Що, на вашу думку, дав цей Президент Україні? Звісно, окрім двох революцій, які, напевно, сильно сконсолідували нас як націю. 
 
Олексій: Янукович почав свою президентську діяльність із того, що пробував знизити ціну на газ, але йому це не вдалося. Це його страшенно розізлило, от він і взявся шантажувати Путіна. Лякав його, що буцімто йде в Євросоюз. Янукович таки йшов до Євросоюзу. Проте згодом його налякав Путін. Мовляв, підеш в Євросоюз — буде спад економіки, відтак тебе не оберуть президентом знову. Звісно, були ще якісь обіцянки від російського президента…А Янукович ласий заробити. Він подарував Україні шлях до Євросоюзу, адже він таки зробив значний поступ у цій справі.  
 


– В Україні вже відбувся пік революції?
 

Олексій: Ні, звісно. Він ще настане. Раніше було “тертя” між сильними світу цього, олігархами та бізнесменами, а тепер – між народом і владою. Народ не хоче тих партійних діячів при владі. Люди хочуть кардинальної зміни влади. Янукович казав, що Україна йде до Євросоюзу, аби натиснути на Путіна. І ще на самому початку шляху наближені до Президента щиро заявляли, що вони торгуються. І це нормально… 
Коли ж його маніпуляція з Путіним не вдалась, він мусив якось пояснити все Євросоюзу. От і придумав якісь там сотні мільйонів, які необхідні українській економіці для підписання асоціації. Це була відмазка, вигадана нашвидкуруч. Янукович дуже хитрий, але в цьому випадку перехитрив самого себе. А все тому, що він дуже недалекоглядний. 
 
– Що робити далі? Хтось гроші забирає з банків, хтось шукає роботу
за кордоном…                                                                                                                      
 
Олексій: Частина людей – за асоціацію з Євросоюзом, частина – за Митний союз. 
Ті, що за Митний союз, мало розуміються в політиці. Вони старі. Більшість із них ніколи не була в Європі. Вони не відстоюватимуть фізично своїх поглядів. Тому ті люди, що зараз на Євромайдані (а це ті, що за євроінтеграцію), фізично потужніші, і Європа їм допомагає. Були ж можливості силового розгону кілька днів тому, але приїхали посли Євросоюзу, американські посадовці пригрозили Януковичу, а в нього там усі гроші.
Янукович підкоряється лише силі, а сила – за Майданом. Там люди, які відчувають, що за ними правда і відступати нема куди, бо вони втратять усе. Марта: Процес пішов, і тим, що вже в революції, страшніше відходити назад, адже вони розуміють, що якщо відступлять – їх посадять, привід знайдуть. Навіть зі Львова людей вивозять.

Повалили не Леніна, а ідеологію!

– Чому повалили пам’ятник Леніну?..
 
Олексій: Скинули стару ідеологію. Це важливий символ для Євросоюзу, символ того, що ми вже покінчили з комунізмом і рухаємося новим шляхом. Ми показали свою силу, показали, що комунізму вже не буде, що ми на все готові. З першого разу не вийшло, то вийде з другого. Перший Майдан розігнали, але з другим не буде такого. 
Марта: Важлива риса українського менталітету – послідовність. Ми зараз закінчуємо те, що розпочали давно. Але наш народ терплячий, Голодомори терпіли… Влада думала, що й далі терпітимемо. Схоже, Януковичу порадили розігнати Майдан росіяни. Не просто порадили, майже наполягли. Він звик так поводитись у своєму середовищі. Але вся Україна, то не Донецьк! Там же купа переселенців із Росії. Людей виморили голодом, а в їх домівки заселили росіян. 
– Які відмінності між українцями та росіянами?
Олексій: У росіян начальник завжди має рацію, а в нас, індивідуалістів, начальник не є таким авторитетом. У нас кожен сам за себе (таке хуторянське бачення). 
У Москві люди більш активні, але якщо назріває протест – його швидко придушують. А українці не такі за характером. Вони не дозволять себе розігнати, і кінець. Але вони й не провокують братися за зброю, що на руку нам, адже це не дозволить Януковичу ввести військовий стан.

Якби Тимошенко була на волі, крові було би більше

– Якби Юлія Тимошенко нині була на політичній арені, як би розвивалися події?
 
Олексій: Проблем було би значно більше. Вона людина войовнича, тому і крові було би значно більше. Вона не може інакше: на будь-яку дію у неї подвійна протидія. Але вона у в’язниці…  
 
– Порівняйте, будь ласка, Помаранчеву і Єврореволюцію. 
 
Олексій: Ця революція більш масова. Помаранчева революція була партійною, ця  – безпартійна, а безпартійних у нас більше. Партійні люди – люди старої закваски, вони ділять людей на “своїх” і “чужих”. А більшість українців не цікавиться партійними справами. Вони цікавляться сімейними, їм важливо, щоби дітей не били, щоби їм було добре, щоб усе було мирно. От вони й повстали.
 
Марта: Зараз велика кількість людей ставиться до революції як до нормального волевиявлення людей. Люди займаються своїми справами і ходять на Майдани... Ця революція органічна… Минула, Помаранчева революція, паралізувала дуже багато процесів. Не могли люди ходити на роботу, були масові страйки. 
 
– До Києва поїхало багато львів’ян. Хто ми є для киян?
 
Олексій: П’ємонтом. Ми – постачальники духу та ідеї! 
 
– Як історія оцінить те, що відбувається зараз у країні?
 
Олексій: Позитивно. Таки ймовірно, що колись історики напишуть, що Російська імперія почала розвалюватись на Євромайдані в Києві. Сподіваюся, наші сусіди вчитимуться на цьому. 
 

Революцію творять ті, що бачать перспективу/

– Який він, учасник Євромайдану? 
 
Олексій: Державник. Уміє бачити перспективу. Люди помітили, що все котиться в нікуди, що немає просвітку. Тому вийшли на Майдани. Вийшли пасіонарії, які вміють відстоювати і заражати ідеєю інших, які тягнуться до нового і є дуже рішучими. А минула революція дала багато досвіду.
 
                        Марта Пивоваренко (фото: Вікторія Савіцька)

Марта: Будь-яка революція має певну послідовність дій. І певні речі повинні бути підстрахованими. Попередня революція навчила як діяти. Якби її не було, то сучасна революція не була б так добре організованою. У 2004 році революція була підготовленою. У той час я була членом партії “Пора”, нас готували грузинські тренери, які зараз викладають в Інституті революції у Грузії. Вони розповідали, що таке революція, як досягти своїх цілей мирно.
 
– А який опозиціонер?
 
Олексій: Партійні лідери мислять шаблонно. Ті, що на Майдані, – не за партію. Вони – за зміни. І вони можуть досягнути тих змін без опозиції. Але наразі вони супутники. 
 
– Українці – не войовничий народ, але менше ніж за десять років ми спромоглися на дві революції. Чому?
Олексій: Наш народ не любить воювати, але його “дістали”. Настав час кардинально змінювати суспільний устрій. Політичний процес у всьому світі — це маятник від демократії до тоталітаризму. Так коливається і в нас… Але в нас коливання набагато сильніше, бо суспільство неоднорідне. Ющенко –  поступливий, Янукович – ні... І тепер знову, за теорією, буде хтось поступливий… Проте в суспільстві відбудуться значні зміни. Люди стануть більш відкритими.

У штабі бракує психологів

 – Марто, ви працюєте у Львівському координаційному штабі народного спротиву. Звідти людей відправляють до Києва. Кого найбільше бракує у штабі?
 
Марта: Найбільше бракує психологів. Їх завжди не вистачає на революції. Потрібні люди, які можуть і вміють пояснити, налаштувати, заспокоїти. 
 
Олексій: Людина, яка їде на революцію, повинна бачити перспективу. Не просто “рвати і метати”... 
 
Марта: Не сліпо йти кудись, а знати куди, чому і за чим. Тоді поведінка буде послідовною, раціональною, більш логічною, ніж емоційною. 
 
– Психолог нині дуже популяна професія. Дивно, що їх не вистачає.
 
Олексій: Тому що вроджених психологів дуже мало. Освіта тут ні до чого. Йдеться про людей, готових надавати психологічну підготовку. 

Про етапи розвитку 

– У соцмережах зазначають: історики напишуть, що на Євромайдані почався розпад Росії і становлення України… 
 
Олексій: Кожна держава і наше суспільство проходить етапи розвитку.
 
Марта: Перший етап – революційний. Спочатку революція відбувається в головах, тобто змінюється ставлення до тих чи інших речей.
 
Олексій: Це 90-ті роки. Потім люди поступово переходять до революцій, фізичних дій (коли потрібно щось змінити, зламати, перемогти і т.д.). Друга квадра – побудова системи, державних органів. Цей етап в Україні вже пройшов. Третій етап – заробляння грошей. Він розпочався з наших президентів, усі вони з бізнесової групи, здатні продати все. Вони найбільше говорять про економіку. 
 
Марта: У розвинутих країнах кожна клумба комусь належить. Є власник, який дорожить, дбає про  її нормальний вигляд і стан. 
 
Олексій: Усі українські президенти й лідери опозиції – з групи вроджених бізнесменів. Таких людей багато і в США. Але нині приходить час, коли треба не лише розвивати економіку, але й реалізовувати особисті людські потреби, зокрема свободу вибору, розвиток дітей. Це не лише в Україні, а й у всьому західному світі. 
 
Марта: Натомість у східному світі – перші квадри. Китайці – у другій квадрі. Проте варто розуміти, що так званої середньої людини немає. Тому психологи займаються тим, аби визначити, на що людина здатна, що від неї можна забрати, а що їй треба дати. 

Правоохоронці на революції і розгублений Азаров

– Те, що представники правоохоронних органів не переходять на бік людей, ускладнює ситуацію і сіє між людьми страх. Чому?
 
Марта: Тому що роботу в органах обирають тактики, а не стратеги. Вони недалекоглядні. Звикли, що їм дають завдання, і вони виконують їх.
 
Олексій: Не тільки. Вони люблять служити. 
 
Марта: Не просто люблять, а фізіологічно потребують цього. Чому кажуть, що міліціонери, які йдуть зі служби, швидко помирають? Бо не мають кому служити.
 
 – Але львівські силовики, певно, не змогли би піти проти людей? 
 
Олексій: Львову притаманні проєвропейські погляди, тому ми були і є П’ємонтом. Тому в нас революція – природний наслідок цього віяння. У нас більше любові до свободи, дух волі витає у повітрі. Люди, які приїжджають сюди з інших областей, це розуміють і відчувають…
 
– Тобто львів’янин має особливий тип?
 
Олексій: Так, типовий львів’янин може викликати в людей необхідні для праці та боротьби емоції, глибоко розуміти людську душу, заряджати своїм настроєм оточуючих й інше. До прикладу, таким є Василь Куйбіда.
 
– На вашу думку, єврореволюція переможе?
 
Олексій: Революція переможе, якщо війська будуть за протестувальників. Зараз так є.
– Ви стверджуєте, що міліція з людьми. А хто ж бив студентів?
 
Олексій: Правоохоронці з людьми, а “Беркут” залякали. Їх прізвища знають, до їх родичів приходили з мітингом. Почалася громадянська війна з очистки від бандитів. Команда Януковича “видалила” з органів тих, що мають чисту моральність. Тих, що не підходили і не підкорялись, звільняли, а тепер буде навпаки. Кожен показав себе. 
 
Марта: Добре, що всі показали своє обличчя. У соцмережах усі висміюють Миколу Азарова. Його виступи дивні, голос невпевнений... 
 
Олексій: На нього останні події дуже вплинули. Він розгублений. На нього тиснуть діти, засуджують, не розуміють.
Розмовляли Вікторія Савіцька та Наталія Пиртик
 
 
 
 
Віктор Янукович
 
Його соціонічний тип – “Драйзер”, підтипи – “Жуков” і “Наполеон”. 
Йому як представнику соціотипу “Драйзер” властиві такі риси характеру: послідовність, практичність і діловитість, наполегливість, реалізм і максималізм, прискіпливість і впертість. Він живе за девізом “Робота – це багатство”.
 
 
                                   фото: vidomosti-ua.com
Завдяки своїм вродженим задаткам і здібностям
 
“Драйзер” добре вміє:
 
– сподобатися та задобрити потрібну йому людину;
– відразу побачити моральність людини, справжнє ставлення до себе;
– відстояти свої матеріальні інтереси;
– відчувати вольовий потенціал оточуючих;
– примушувати, підганяти і підкорювати собі інших;
– організовувати господарство та керувати людьми;
– ефективно заробляти і заощаджувати;
– завжди знаходити користь для себе в проекті, до якого залучений;
– моральним тиском і підкреслено хорошим ставленням вирішувати свої справи;
– вигідно перепродавати і купувати нерухомість.
Завдяки підтипу “Наполеон”
 
Добре вміє:
– бути гнучким у стосунках, дипломатичним;
– покладатися більше на серце, а не розум, тому буває емоційно нестриманим – карає винуватця;
– конкурувати, працювати з колишніми конкурентами та ворогами;
– діяти відповідно до обставин: або дипломатично, або жорстко та вимогливо. 
 
Прагне:
– визначеності та стабільності в житті;
– мати державні звання та відзнаки, бо без них себе недооцінює;
– отримувати вигоду з будь-якої справи;
– заощаджувати якомога більше;
– стати якнайбільш заможним і впливовим, щоб захиститися від можливих проблем у майбутньому;
– боротися зі злом;
– економічної свободи регіонів;
– затято та вперто боротися з тими, кого вважає недоброзичливцями та ворогами.
 
Дуже любить:
– екстрим і змагання;
– працювати на видимий результат;
– робити пожертви бідним і знедоленим;
– економити навіть у дрібницях;
– критикувати в приватній розмові аморальні та некомпетентні вчинки знайомих;
– працювати тривало, але некваплячись, у своєму налагодженому ритмі.
 
Дуже не любить:
– ситуацій невизначеності та очікування при змінах у своєму житті;
– коли випадок різко змінює його плани;
– обговорювати свої і чужі здібності та можливості;
– розмов про тенденції розвитку, перспективи та прогнози, пошуку суті подій і явищ;
– гри без правил, тому й погодився на перевибори. 
 
Демонструє:
– розсудливість, поважність,  серйозність, раціональність;
– впевненість у собі;
– зневагу до опонентів і власну компетентність, обізнаність у ділових питаннях;
– гуманне ставлення до людей, бажання забезпечувати їх добробут;
– демократичні цінності та відкритість.
 
Цінує: професійний підхід, гроші, фінансовий вплив, послідовність, планомірне просування, систематичність у роботі.
 
Симпатизує:
– передбачливим і діловим людям, які вміють підняти настрій, розвеселити;
– фінансово незалежним і підприємливим, які підкажуть йому нові методи заробітку.
 
Потребує:
– підказок щодо технології виконання його роботи;
– прогнозів стосовного того, що його чекає у майбутньому;
– докладного та детального пояснення доцільності певних дій;
– порад щодо того, як ефективніше втілити будь-який його задум;
– впевненості у відносинах і фінансах.
 
Активізується: 
– у ситуації силового протистояння;
– коли з’являється нагода заробити більше;
– при значному підвищенні відповідальності й обов’язків.
 
Від підлеглих вимагає:
– знання справи та беззастережного виконання його вказівок;
– уміння заробляти й ділитися за принципом “ти – мені, я – тобі”. 
 
Йому притаманні:
– висока фізична працездатність;
– стимулювання тих, що йому потрібні морально та матеріально;
– здатність помічати насамперед моральні недоліки, а не здобутки;
– нетерплячість і гарячкуватість;
– наполегливість, вимогливість до себе й інших;
– насторожене, недовірливе ставлення до нової людини;
– емоційний та фізичний тиск на оточуючих;
– обережні та поступові дії, але в емоційному пориві він проявляє імпульсивність;
– вияв благодійності та щедрості до бідних і знедолених;
– позиція платити за реально видимий результат, а не віртуальний;
– залишення останнього слова за собою.
 
 
                                     фото: viche.lutsk.ua

Типовий мітингувальник
 
Його соціонічний тип — “Гамлет”, наставник. Йому як представнику соціотипу “Гамлет” властиві такі риси характеру: передбачливий і далекоглядний провидець усіляких небезпек, схильний до сумнівів і коливань, інколи занадто драматизує події, за натурою фаталіст. Бентежна та неспокійна душа, аристократ духу. До всього ставиться серйозно та відповідально. 
 
Уміє:
– викликати в людей необхідні для праці та боротьби емоції;
– глибоко розуміти людську душу;
– заряджати своїм настроєм оточуючих;
– продукувати величезну кількість ідей;
– бути дуже коректним, уважним і ввічливим, а при потребі – жорстким і безкомпромісним;
– переконливо грати чужі ролі, особливо трагічні чи трагікомічні;
– у своїх ділових контактах враховувати особисті симпатії і антипатії;
– довго пам’ятати переживання та емоції.
 
Прагне:
– бути діловою людиною;
– тримати ситуацію під контролем.
 
Потребує:
– уваги оточуючих, емоційної розрядки та моральної підтримки.
 
Дуже любить: 
– радити і наставляти;
– дисципліну та порядок довкола себе;
– служити високій ідеї, справі та людям;
– поважне ставлення до себе;
– коли привселюдно визнають його авторитет;
– морально й емоційно впливати.
 
Дуже не любить
– нецілеспрямованих і космополітів;
– дріб’язкової роботи.
 
Поважає:
– авторитетних людей;
– сильних духом, які борються до кінця за принципом “Або зі щитом, або на щиті”.  
 
Йому притаманні:
– запальність і нетерплячість;
– енергійність та ініціативність;
– готовність на будь-які жертви заради своєї мети;
– емоційність переживань, постійні сумніви;
– міцність духу та дотримання принципів аналітичного розуму й розсудливості;
– вимогливість до підлеглих, віддана любов до близьких;
– не стояти осторонь боротьби.
 
Активізується:
– перед небезпекою;
– у момент творчого натхнення, з якого його годі вирвати;
– у ролі керівника серед відданих зібраних, ділових, відповідальних людей, які чітко виконують взяті на себе зобов’язання.


Джерело статті: http://www.lvivpost.net/lvivnews/n/23480
 

вівторок, 24 вересня 2013 р.

Діти "першої квадри". Які вони?

Соціоніка як наука відома вже відносно давно. Знаючи основи соціоніки, кожна людина може стати в якійсь мірі психотерапевтом для самого себе, зрозуміти сильні і слабкі сторони свого зхарактеру, навчитися прогнозувати стосунки, передбачати небезпеки, що виникають при спілкуванні з людьми певного типу. Адже ці стосунки утворюються між 16 типами особистості, до одного з яких належите також і Ви. 

Насправді, соціотип людини починає проявлятися з самого малого віку. Якщо навчитися вчасно визначати тип своєї дитини, можна позитивно вплинути на її виховання. Яким саме чином психотип проявляється в дітей та як його примітити читайте нижче.

Робесп "єр (логіко-інтуїтивний інтроверт раціональний) - наче"! не відвіту цього "Мало грається з дітьми, малоемоційний. Часто усамітнюється і довго дивиться в якусь точку. Коли його пробують залучити до спілкування, то розмовляє лише на цікаву йому тему, інакше - відходить та учасливості не виказує. Залюбки спілкується лише з своїми дуалами, тобто людьми, які мають доповнюючі риси характеру. 

Дуалом для самітника-філософа Робесп'єра є полум'яний та жвавий Гюго. Уважні батьки будуть старатися, щоб такий друг знайшовся, і дитина завдяки цьому стала більш комунікабельною. Якщо маленького Робесп'єра рано вчити грамоти, то він все швидко схопить і вже в 4 роки буде читати та рахувати! Проте слід уважно стежити, щоб цей непрактичний інтуїт-інтелектуал, який слабо відчуває потреби тіла, не занадто довго засиджувався за книжкою та комп'ютером. Відомо, що Робесп'єри принципові в обстоюванні своєї ідеї, в побуті - поступливі! Тому не будуть протестувати, коли ви залучите їх для зміни занять до більш практичної та рухливої ​​роботи, допоможете набути навичок самообслуговування. В цій нелегкій справі батькам доведеться виявити терплячість та методичність. В майбутньому ця дитина зможе стати успішним філософом, теоретиком, музикантом, або релігійним діячем...

В групі колективістів, є ще один тип інтуїтивного логіка. Це - "Дон-Кіхот" (інтуїтивно-логічний екстраверт ірраціональний). На відміну від слухняного і правильного аналітика Робеспєра, Дон-Кіхот більш балакучий, винахідливий та незалежний у поведінці. Змалечку полюбляє досліджувати, мандрувати, їздити на велосипеді. З дітьми охоче бавиться у рухливі, але невоєнні ігри. Любить послухати оповідання про космічні далі, кругосвітні подорожі, відкриття в науці та техніці... Цей мрійник часто відключає свою увагу від предмету, який його мало цікавить. Тому в школі, де викладають некреативно, може бути у відстаючих, як, наприклад, людина з соціотипом Дон-Кіхот Енштейн. Щоб наука не втратила майбутнього генія, батьки повинні дати дитині додаткову цікаву інформацію з тих предметів, з яких вона відстає. 
Переключайте увагу маленького Дон-Кіхота з ігор в інтернеті на фільми про науку, про досліди. Повторіть ці досліди разом з дитиною. Таким чином ви ще й виробите в неї практичні навички. Цьому новатору також допоможе дружба з його дуалом Дюмою, який навчить його дбати за потреби тіла... В майбутньому Дон-Кіхот може стати науковцем, художником, режисером, програмістом...

На відміну від щойнозгаданих вроджених теоретиків-ідеалістів Робесп'єра та Дон-Кіхота, Гюго та Дюма - практики, які весь час щось роблять руками: будують, ламають, рвуть, вирізують, клеять тощо. Якщо Дон-Кіхоту та Робесп'єру важливо щось знати (як логікам-інтуїтам), то цим двом сенсорним етикам важливо щось мати. Перші розпитують: "?-Чому .. ", а другі - практики та матеріалісти:"-А що я з цього буду мати...?" Коли назріває бійка, перші двоє стараються ухилитися, а другі - залюбки встряють у штурханину. Підрісши, Гюго та Дюма часто дружать. Вони - .. заводили в компанії, дарма, що Дюма - інтроверт (він і в дорослі роки є центром уваги за столом, тамадою). Попри все один і другий любить гостей, яких стараються пригостити власноруч приготованими стравами. Тому батькам змалечку варта таких дітей залучати до приготування їжі та будь-якої іншої роботи по господарству. Цим сенсорним дітям, як і всім іншим дітям, важливо показувати все на власному прикладі. Переконання, слова, як і будь-яка теорія сприймається ними важко. Зате все, що все пов'язане з практикою - буквально ловиться на льоту ж відмінності між ними! - Які? - запитаєте ви.
Етико-сенсорні-екстраверти раціональні, інакше кажучи, Гюго з найменших літ тягнуться на вулицю. І якщо вчасно не залучити їх до домашніх справ, можуть стати "дітьми вулиці"! Вже маленькі Гюго дуже непосидючі та емоційні. Їм, як і Робесп "єрам на користь би пішло спілкування з їхніми дуалами. При бажанні, батьки, виявлючи холодну розсудливість, притаманну Робесп'єру, могли б зацікавити цих дітей і до інтелектуальних занять. Наберіться спокою та терпіння і ваш маленький Гюго в майбутньому стане добрим господарником, співаком, вихователем, вчителем початкових класів, сільськогосподарським працівником, сантехніком, будівельником, найкращим футболістом!... 

На відміну від холериків Гюго, маленькі Дюма (сенсорно-етичні екстраверти ірраціональні), більш спокійні за характером. Як і Гюго, вони випромінють оптимізм, безпроблемність за будь-яких обставин. Дюми благодушні малорухливі та небагатослівні. Понад усе вони люблять смачно поїсти, тому схильні до повноти! Батькам слід замінювати калорійну і нездорову їжу, яку полюбляють ці діти, на більш здорову і менш калорійну! Від них не можна вимагати глибоких знань з точних наук! Дещо покращить їх успішність в школі спілкування з дітьми, які мають соціотип Дон-Кіхот, їхніми дуалами. 
Коли Дюми виростуть, вони можуть стати найкращими кухарями, дегустаторами, музикантами, художниками, стоматологами, вихователями в дитсадку...

четвер, 19 вересня 2013 р.

Запрошую на освітній курс основ cоціоніки: "ВІД ОСНОВ ДО МАЙСТЕРНОСТІ"

Якщо хочете вивчити своє оточення, себе і засвоїти базові поняття соціоніки, то цей курс для Вас.




Курс включає 10 лекцій (3 теоретичні, 7 практичні, польові заняття) де Ви зможете:

1. З'ясувати, який у вас тип, і докладно розібратись, яким чином працювати над своїми сильними і слабкими сторонами.
2. Навчитися бачити причини більшості конфліктів і делікатно їх обходити.
3. Пройти теорію і практику (з ігровими постановками) різних типів інтертипних стосунків.
4. Освоїти базові знання візуального визначення типів характеру інших людей.
5. Набути нові навички та підвищити власну ефективність.
6. Сформувати більш цілісну картину світу та себе в ньому.

Організатор курсу: Канюга Павло.

Попередній запис на курс за телефоном: +3 (8067)8-0000-57
З питань співпраці пишіть Катерині Єгоровій: hra@pyvovarenko.com

пʼятниця, 16 листопада 2012 р.

ВИБІР КОХАНОГО ЧОЛОВІКА

Кожна людина у певний період життя починає усвідомлювати необхідність пошуку своєї половинки. Вона підсвідомо відчуває, що їй когось не вистачає і вона не є самодостатньою. У дівчини поступово визріває думка, що їй потрібен хлопець.
Кожна людина прагне у подружньому житті щось отримати й готова віддати за це частинку себе. Жінка мріє про тепло і ласку, захист і підтримку, поради і тепле слово. Вона шукає людину, яка збагатить її духовний світ, полегшить життя та побут. Жінка прагне відчувати поряд плече коханого, хоче отримувати дієву допомогу у вирішенні життєвих проблем, шукає уважного слухача або цікавого співрозмовника.




Декілька загальних правил

Ідеальних людей немає. Тому варто одразу ж забути про "принца на білому коні". Придивляйтеся до чоловіків, їхньої поведінки, манер, жестів. Вони мають подобатися, інакше ця людина вам не підходить. Важливо, щоб кохана людина не відштовхувала своєю зовнішністю, манерами, поведінкою, словами, жартами і навіть танцювальними "па".

Замало того, що ваш обранець потрібен вам - ви також  маєте бути потрібні йому. Якщо ви сумніваєтеся у своєму виборі, спробуйте відповісти на питання: чи вам бракує саме його?
Важливо, щоб навколишні не нав’язували вам цю людину. Тому навіть порадам подруг і батьків не варто надавати надто великої уваги. Оцінювати кохану людину маєте саме ви. Ваші "радники" не є у всьому схожими на вас, тому їхні оцінки підходять лише для їхніх обранців. Вони сприймають усе, керуючись власним рівнем розвитку, інтуїцією, досвідом, переконаннями. Тому вони не спроможні врахувати усі ваші потреби. 

Де можна розгледіти та оцінити людину, яка вам сподобалася? Таких місць чимало: спільна робота та навчання, а згодом - кав'ярні, вечірки, дискотеки.

Якщо вам не подобається щось у цій людині, не тіште себе ілюзією, що ви зможете її змінити. Запам'ятайте: навіть заради вашого кохання він не здатен змінити себе, хоча й може дуже цього прагнути. Його кохання до вас має полегшувати йому життя, а якщо воно змушує змінювати себе, то швидко зникне.

Зовнішність – це важливо?

Зазвичай, починають обирати коханого за зовнішніми ознаками. Важливо, як і у що одягається ваш обранець, чи слідкує він за зачіскою, чи поголений та інше.
Ваш обранець не обов’язково має бути красенем. Краса – не вічна. Не обов’язково він має бути у центрі уваги наколишніх. Звісно, було б добре, якщо б ваш коханий завоював повагу і авторитет у ваших друзів.

Внутрішній світ

Усі люди на початку знайомства намагаються приховати свої недоліки, прагнуть виглядати кращими, аніж є насправді. І не варто вважати це обманом, адже бажання подобатись іншим є цілком природним.  
Зовнішність є оманливою. Тому, якщо прагнете обрати вірного друга на все життя, керуйтесь значно важливішим фактором – внутрішнім світом людини.
Найкраще обирати коханого за рисами характеру, моральними якостями, рівнем розвитку, спільними інтересами.
Придивіться, як ваш потенційний обранець їсть за столом, звертається до інших людей, чи уміє він слухати і співчувати, як ставиться до власних батьків. Такі звички і поведінка розкривають внутрішній світ людини. Пам’ятайте про те, що ці звички майже не змінюються упродовж життя. Тому, якщо вони не подобаються вам, не сподівайтеся, що у майбутньому ви зміните себе або свого коханого.

Якою є гідна людина?

Негідна – це та, яка прагне жити лише для задоволення власних потреб і бажань. Гідна людина –  та, яка намагається віддати часточку себе іншій людині, дбає не лише про себе та власні бажання, допомагає іншим, піклується про них.
Двоє егоїстів у сім’ї ніколи не знайдуть спільної мови, адже кожен із них "тягтиме ковдру на себе". Егоїст і щира людина теж довго не житимуть разом. Адже один лише використуватиме іншого й майже нічого не даватиме натомість. Довго так не триватиме, і неегоїст подасть на розлучення.
Отже, якщо ваш потенційний обранець намагається одружитися з вами лише задля себе, прощайтеся з ним якнайшвидше.

Як шукати коханого?

Намагайтеся спостерігати за ним у різних життєвих ситуаціях, наприклад, під час навчання, у процесі роботи, спілкування з іншими людьми, на роботі, вечірках, дні народження.
Проте пошуки обранця не повинні бути єдиним і першочерговим завданням у житті. Це має відбуватися не надто нав’язливо. Не відволікайтеся від своєї основної діяльності і самореалізації. Пошук коханого – це лише частина вашого щоденного життя. Якщо ж ви пришвидшуватимете події й не будете ретельно придивлятися до свого обранця, ви обов’язково помилитесь.




Коли бачите обранця за роботою у колективі, зверніть увагу на те, чи любить від працювати, які аргументи висуває, як пояснює свої вчинки, вирішує складні проблеми, як діє у непередбачених ситуаціях, яким чином переборює фізичні й моральні труднощі. Лише тоді ви правильно усвідомите, чи він вам підходить.
Найголовніше! Це варто робити до заміжжя, на етапі "придивляння" до свого нареченого.

Як перевірити свого обранця?

Спробуйте спочатку запросити його у похід разом з друзями (згодом варто організувати це удвох). Добре, якщо при цьому виникне чимало труднощів. Саме тоді обранець зможе проявити свої сильні та слабкі сторони.
Ви зможете побачити, як він вирішує проблеми. Наприклад, намагається взяти тягар на себе чи перекидає роботу на інших. Ви матимете нагоду зрозуміти, чи з радістю він допомагає вам. Це не лише цікаво, але й корисно для правильного життєвого вибору.

Таких ситуацій може виникати чимало під час "придивляння до коханого" і не лише у поході. Тож краще переконуватися знову і знову в тому, що ваш вибір не є помилковим. 
Якщо ви зауважили, що він намагається давати вказівки й розпорядження і вас це дратує, оскільки ви теж намагаєтеся керувати ним, це скоро спровокує конфлікт. Двоє начальників є психологічно несумісними. Якщо обоє прагнуть керувати одне одним або обоє прагнуть, щоб ними опікувалися, вони довго не проживуть разом. Один має бути опікуном, інший - людиною, яка хоче, щоб нею опікувалися.

Ідеальною є ситуація, коли один хазяйнує, а інший допомагає йому (їй). Важливо, щоб ви обоє з радістю допомагали одне одному у тому, щоб вам найкраще вдається робити. В ідеальній сім'ї немає підлеглих і начальників. Обоє почуваються вільними, швидко забувають непорозуміння та образи.

Ви також повинні придивлятися до себе: як ви сприймаєте дії свого обранця, які у вас при цьому виникають почуття та емоції, чи не доводиться вам стримуватися, щоб не образити іншого. Не думайте, що "стерпиться - злюбиться". Довго ви так не витримаєте й накопичите лавину образ.

Увага! Ще до весілля варто перевірити, чи погодиться коханий заради вашого спільного майбутнього чинити всупереч своїм батькам.

Що важко змінити у коханому?

Чимало жінок сподіваються на те, що їх обранця може змінити шлюб, народження дітей, увага та любов до нього. Проте є речі, які ви не зміните. Прислухайтеся до наших порад. Чимало з них  стануть вам у пригоді.

  • Якщо ваш обранець любив часто зазирати у чарку ще до зустрічі з вами, то малоймовірно, що ви зможете його відівчити від цього.
  • Якщо він вживає наркотики і це стало звичкою, то навіть заради вас він їх не кине.
  • Якщо він має звичку привласнювати чуже майно, ви не змусите його позбутися цього, навіть якщо він розбагатіє.
  • Якщо до зустрічі з вами він мав великий сексуальний досвід, то звичка до сексуальної свободи переходить у стиль життя й залишиться назавжди.
  • Вашого обранця можна краще зрозуміти, придивившись до  його друзів. Якщо у нього є хоча б двоє товаришів, які вам неприємні, мабуть, він сам внутрішньо схожий на них. Якщо ж ви скажете: "Вибирай: я або вони!" і він пообіцяє забути про них назавжди, це зовсім не означатиме, що він припинить із ними контактувати.
  • Обранець під вашим впливом не стане краще ставитися до тих ваших подруг,  які викликають у нього відразу.
  • Малоймовірно, що він навчиться заробляти гроші, якщо до зустрічі з вами принципово не хотів цього робити.
  • Якщо він є неохайним і безвідповідальним, то таким залишиться й надалі.
  • Якщо він не любить прибирати за собою, то й надалі цього не робитиме.
  • Якщо чоловік погано сприймає дитячий галас, не варто сподіватися на те, що він полюбить і власних дітей, захоче ними опікуватися й допомагати вам виховувати їх.

Декілька слів на додаток

Навіть знаючи закони психологічної сумісності, ніколи не можна бути впевненим, що щастя триватиме вічно, тому що люди змінюються (і не завжди у кращий бік). Кожен змінюється під впливом обставин і оточення. Тому не варто розслаблятися, треба самовдосконалюватись і оберігати власне щастя.

Психологічно сумісні люди теж іноді розлучаються. Причиною цього можуть бути  підступні дії заздрісників і залицяльників, які можуть призвести до ревнощів або зрадиТому стосунки між подружжям мають базуватися на довірі й бути якомога відвертішими.

Наші поради базувалися на життєвому досвіді багатьох людей, знаннях психології та соціоніки. Ідеальним варіантом щасливого подружжя за соціонікою є так звана дуальна пара (коли одне з подружжя доповнює іншого). У дуальній парі один думає гарячим серцем, сприймає світ почуттями, а інший - холодним розумом. Один ініціативний, вимогливий, практичний, а інший - поступливий і передбачливий. Один любить розмовляти, інший - слухати. Та про це ми детальніше напишемо у наступному номері "Найкращих жіночих історій", а також на сторінках всеукраїнської щотижневої газети "Життя".


Вас зацікавила  наша стаття? Радимо прочитати книги із соціоніки, які є у продажу. Бажаємо Вам правильного вибору коханої людини і щасливого сімейного життя!





P.S. З'явився ваш коханий? Можливо, варто поспостерігати за своїм "золотцем" й спробувати перевірити його? Цікаво, а що скаже про наші поради ваша подруга?


Олексій ПИВОВАРЕНКО,
психолог,
Президент соціонічної академії

Назар КОЛОДІЙ,
кореспондент газети "Життя"

вівторок, 9 жовтня 2012 р.

ПЕРЕДВИБОРЧИЙ СОН В ОСІННЮ НІЧ (фейлетон-байка)



– Та стій, – кажу я, йому, ще не вибори.
– Ох дійсно, – оглянувся кум, ще ж вересень, а я  з просоння і не помітив.
– А що ж тобі таке  приснилося?
– Ой куме розкажу я  тобі  зараз... не повіриш. Ходімо на каву, я тобі  докладно доповім, кого не слід нам обирати.

І ось ще в пустій  і холодній  кав'ярні я  почув  цю дивну  історію, яка  надіюсь і вам  знадобиться. Ось що побачив кум у своєму  передвиборчому сні.
Цієї ночі  приснилося  сусідові, що  заблукав  він у лісі. Довго ходив і раптом вийшов на галявину. Глянув, аж тут відбуваються  вибори Лісової Ради. Зібралися  разом всі  тутешні  мешканці — і люди і звірі. Одні  вибирають   достойних, а інші пропонують  себе у  якості кандидатів  у депутати.

Чванливі індики  у чорних фраках, поважні  сови  у професорських мантіях, хижі  вовки  у шкірянках чекають своєї черги виступити перед  електоратом  зі сцени.
Зненацька  пролунали  звуки  популярної мелодії “Вибєрі  меня” і натовп  зрушився  і поніс мого кума  у напрямку, збитої нашвидкуруч,  сцени. Якийсь ведмідь випадково штовхнув  кума і  він почав  падати, а ногами як на зло зашпортався  об роззяву  їжака.

І прийшлося  би  кумові непереливки, коли  б не чиїсь  сильні  руки, що  зненацька  його підхопили.
Віддихався  вже  біля сцени, обдивився, бачить поряд стоїть  високий, дужий  козак з оселедцем і хвацько  закрученими вусами.

Кум  з вдячністю потис  міцну  руку  рятівника і  спитав: — Що ти тут робиш?
 — Так  ось, вирішив  подивитися  за що  ми  боролися. Як ви тут впроваджуєте   нашу  козацьку  демократію, яких орлів та  соколів  вибираєте.
В цей момент  призивна мелодія   обірвалася  і  на сцену  вискочила  дивна  істота:  не то балерина, не то свиня  в пір'ях, але  при краватці і  в балетках.
Спочатку  вона  обдарувала  натовп своїми  усмішками  і  прапорцями, потім  розсипала жарти і цукерки.
Тварина виконала  кілька  балетних  па і  заявила: – Тепер я  горда  птаха, а не свиня! А от  всі мої конкуренти, то справжні свині: брудні і зачухані, щойно з лісу.
Далі вона  витягла з довгої кишені компрометуючі фото цих конкурентів  і почала  поливати  їх брудом.

Де  вона  набрала  стільки  багна? — Спитав уголос козак. Але розміркувавши, добавив: — Свиня болото таки  знайде!

Кум не згоджувався. Йому  подобалося  безпосередність і  орлиний  запал  виступаючого. — Може  це і  насправді цар  птахів, а не свиня, — сказав він у голос. Дивись, яка на  ньому краватка, як він  безжалісно виводить  на чисту воду всю цю  свинячу братію! Не  стане ж він своїх  поливати!  Може  це благородний  орел: “яка гордовита  постава, які рішучі  рухи”.
– Ех, помиляєшся брате, – відповів козак і добавив: Зараз я  тобі  це докажу,  залию цій  тварюці  сала за шкіру!

З цими словами він звінко викарабкався  на сцену. Не встигли  глядачі  і оком  зморгнути, як козак  висипав перед промовцем   пригорщу  свіжих блискучих  жолудів.

Всі від  здивування  заніміли, а у кандидата почалась  якась  дивна  реакція.
Спочатку  він повів  носом, потім нашорошив вуха. З рота почала  капати слина. Якусь мить  він боровся з собою, але нарешті кинувся  на четвереньки  за їжею. І враз всі побачили  перед собою  звичайнісіньку  свиню. Вона  з самозреченим  видом, рохкаючи  і  плямкаючи  збирала прямо з долівки  гостинці  лісу.

Натовп наче прокинувся, завирував і враз  вибухнув  криками: “Геть!” і “Ганьба!”.
Наш молодець  глянув  на  народ і, виконуючи  його волю, зі  всієї сили піддав свині  під зад. Тварюка зі свистом вилетіла  за куліси, а з її кишені  випала  якась  невелика книжечка. Козаку  кинулась  у вічі   її дивна  назва. Він підняв  брошуру і вголос прочитав: “ІНСТРУКЦІЯ”...

Перегорнув сторінку і від здивування витріщив  очі, але  вів  далі: – Слухайте, тут написано: “Як  обманути довірливого виборця”.  Натовп замовк і уважно  слухав. У цій тиші лунко звучали слова читача.

Пункт 1. Грайте  чужу роль.
1.1.Народ свиней  любить лише  у  вигляді ковбаси  та сала, тому  зробіть так, щоб вас  ніхто не впізнав.
1.2.Для  електорату нашого Лісу більш  привабливими  є  Орел шляхетний, Рибка  золота, Сова мудра; в деяких  регіонах Лісу  перевагу  надають  Вовкам – сіро-червономанцям.  В залежності від ситуації  і запитів виборців, можуть  бути більш доречними також ролі  інших звірів.

Примітка.
Майте  на увазі, що Собаку  шолудиву, Ворону в  пір'ях, Курку  без  оних, козла відпущення і Віслюка  впертого краще  не  розігрувати. Їх  народ поки що недооцінює.

Пункт 2. Яку  роль вибрати.
Врахуйте  специфіку регіонів  Лісу.
2.1. На Заході  вам більш пасуватиме роль Орла шляхетного, чи Сови мудрої. Відомо, що  Орел є аристократом  духу, емоційним і войовничим патріотом.
2.1.1.Зображуючи Орла, в своїх закликах, змалюйте шлях боротьби  за ідею, шукайте  і знаходьте ворогів, ведіть народ на барикади за світле  майбутнє.
2.1.2.Якщо ж вам  більш до вподоби менш обтяжлива  роль – Сови мудрої, то ведіть  себе на сцені розважливо  і  глибокодумно. З вдячністю приймайте  оплески, але виступати доручайте лише  своїм  довіреним  особам: – дійсним  академікам і видатним  письменникам. Ця  роль не спрацьовує без дипломів і відзнак. Вони знаходяться  у додатку  до цієї інструкції. Не забудьте вписати  в них власне  прізвище.
2.2.На Сході  і  Півдні  туземці  більш поважають  Вовків – червономанців і Рибку  золоту.
2.2.1.Вовки відрізняються одностайністю (при голосуванні), агресивною  нетерпимістю і  мертвою схваткою.
Перед виступом  надіньте  вовчу  шкуру, продемонструйте  вставні зуби, заручіться  підтримкою  соратників і ви переможете.
2.2.2.Тим, хто  очікує у моря  погоди,  пропонуйте  послуги  Рибки золотої.  Для  приманки прихопіть з собою олію, крупи і соки для нужденних, пообіцяйте золоті  гори після виборів  і великий улов  буде  вам  забезпечений.

Пункт 3. Група  підтримки.
3.1.Заручіться  підтримкою великого Цабе  в обмін  на лобіювання  його інтересів.
3.2.Введіть у свій  виборчий  штаб і список “весільних генералів” та  інших людей, що викликають довіру. Вони будуть  вашою вивіскою.

Пункт 4. Обіцянки – цяцянки.
4.1.Обіцяйте  виборцям  те, що  вони хочуть: зайцям – капусту, вовкам – зайців, мисливцям – вовків, мисливців – зеленим, кожному  – своє.
4.2.Обіцяйте  турботу про кожного, все  одно  після  виборів  ви будете  вже далеко.

Пункт 5. Хліб і видовища.
5.1.Терміново займіться  благодійністю: віддайте  списані  ліки хворим; гуманітарний  одяг голим і босим.
5.2.Даруйте  все, що погано лежить, але не  дійдіть  при цьому  до ручки (дверної).
5.3.Не забудьте  про феєрверки, шоу  і  концерти, фотографуйтеся з провідними  солов'ями  лісу.

Пункт 6. Наочна  агітація.
6.1. Усміхайтеся  до виборців  зі своїх  агіток.  Нехай вони  стануть  окрасою  кожного стовпа,  паркану  і підворотні.
6.2.Здирайте  агітки  своїх  конкурентів, або залишайте  їх у менш привабливому  вигляді.
6.3.Підробляйте  листівки  своїх ворогів, зіштовхуйте  їх лобами.

Пункт 7. Психологічна війна.
7.1.Очорнюйте  і  залякуйте  своїх конкурентів: Правда все одно  не встигне  виплисти (до виборів).
7.2.Станьте  парушитистом, десантуйтесь в тому  окрузі, де вас  ще не розкусили.
7.3.Змальовуйте безпросвітну  картину буття  виборців  і себе – як спасителя  Лісу.
Кум і далі  оповідав  би мені  свій сон, коли б  не пристальна  увага  невідомця за сусіднім столиком.
На всяк  випадок  ми  поспішили із кафе на вулицю. Тут і домовилися, як увічнити для історії  це нічне видиво – хто як вміє, кум – малюнком, а я – словами.
Але  цей перестраховщик  дозволив  опублікувати  свою розповідь і малюнок  лише  під чужими іменами  і прізвищами.

З малюнка  я  зрозумів, що кум  встиг  розповісти далеко не все. Але  продовжити розмову  він відмовився. Проте  кумів малюнок  все показав і без нього.
Тепер на  наступних виборах ніхто вже  мені  не підсуне свиню, надіюсь і вам також, шановний  читачу.

За кума підписується  Садова  Роксоляна
(художник – педагог).
Записав  розмову  Олексій  Пивоваренко.